Ґабріель Ґарсія Маркес (1927—2014) — колумбійський журналіст, видавець і політичний діяч, один з найвидатніших письменників ХХ століття. Засновник літературного напряму «магічний реалізм». На початку 1960-х років Маркес переїхав з Колумбії до Мексики й у 1981 році попросив політичного притулку. У 1982 році йому було присуджено Нобелівську премію з літератури: «за романи та оповідання, в яких фантазія та реальність, поєднуючись, відображають життя і конфлікти цього континенту».
«Як довго можна чекати свою любов?» На це питання Ґабріель Ґарсія Маркес відповідає у романі «Кохання під час холери»: п’ятдесят три роки мучився своєю пристрастю Флорентіно Аріса, який в юності пообіцяв красуні Ферміні Дасе вічно кохати її. Та вона одружилась з іншим. Але все ж він домагається свого — і двоє літніх людей, які окремо прожили свої життя, нарешті все ж з’єднуються. Вони здійснюють неймовірну подорож на кораблі під прапором страшної хвороби для того, щоб насолодитися своїм коханням, яке витримало випробування часом.
Уривок з книги