Цією оповіддю Ґеорґі Ґосподінов запрошує читача у звивисту подорож власними спогадами.
Це щира, а тому місцями й щемлива, розповідь письменника про себе: своє дитинство, родину й мовно-культурну самобутність своєї країни, в якій особливе місце займає невимовна особлива тъга, той багаж, що його накопичили багато поколінь.
Автор зазирає в глибини свого буття — і відкриває нам таємниці творчості й народження себе як письменника, знайомлячи нас водночас зі своєї батьківщиною.
Уривок з книги
