Наталену Королеву (1888—1966) називали Понтійською Амазонкою, княжною іспанського роду, забутою ґрандесою, письменницею світової теми, письменницею-казкою, найекзотичнішою постаттю в нашій літературі.
До видання ввійшли як друковані в різних періодичних виданнях твори письменниці, так і її маловідомий доробок. Улюблену для мисткині тематику Орієнту (Сходу) містять казки, легенди та новели «Марево», «Ладан», «Острів юности», «Втрата»; життя перших християн змальовано в оповіданнях «Зустріч» та «Його поклик»; автобіографічних спогадів сповнені «Хризоліт», «Циганський Великдень», «Домик Лермонтова», «Силует».
Останні твори літераторки: «Помпейська згадка», «Префектова служниця» та «Роксоляна» — відтворюють її мистецькі вподобання на схилі літ.
Уривок з книги
