Адам Кей написав мемуари та поставив хрест на посаді молодшого лікаря. Тоді він ще не знав, що перша, прощальна книжка стане початком великої історії. Адже лікар може покинути медицину, але медицина ніколи не покине лікаря — так тісно вони повязані.
Тож Адам повертається із захопливою і відвертою, почасти трагічною і смиренною історією. Історією про видатну систему медичної вищої освіти. Госпіталізацію з усіх поглядів. Дбайливе ставлення лікаря до проблем і потреб пацієнтів та вимушене ігнорування власних проблем і потреб. Життя в медицині в ролі лікаря та поза нею — в ролі пацієнта.
Утомлений і пошарпаний роботою на передовій Національної служби охорони здоровя, Кей озирається назад, крокує вперед і доходить до серця.
Уривок з книги