Романтик «другого ешелону», знайомий Колріджа та товариш Вордсворта, поряд із яким він довший час мешкав у прославленому на всю Європу Озерному краї, Томас де Квінсі (1785–1859) увійшов в історію літератури як автор знаменито-скандальної «Сповіді англійського пожирача опіуму» (1821) – першої відвертої розповіді про насолоди та розпач опіумної залежності.
Хоча після першої публікації «Сповідь» викликала значний читацький інтерес, за кілька років витримавши декілька перевидань, з часом вона, як і саме ім’я автора, поступово забулася, аж поки майже через сорок років нове життя у неї вдихнув Шарль Бодлер, присвятивши де Квінсі та його твору свою роботу «Штучний рай». З того часу, ось уже понад сто п’ятдесят років, «Сповідь» де Квінсі має репутацію класики контр-культурної літератури.
Творчість де Квінсі слугувала об’єктом натхнення та захоплення для численних письменників: від Едґара Аллена По до Андре Бретона та Хорхе Луїса Борхеса.
Уривок з книги
