Друга світова війна перемолола на своїх жорнах життя мільйонів українців; ті, хто не загинули від рук нацистів, стали жертвами репресій радянської влади. І лише деяким, як-от Стефану Терлецькому, пощастило вийти з карколомних випробувань переможцями.
Стефан народився в галицькому селі в 1927 році, навчався в польській, а потім — у радянській школі, у чотирнадцять років вивезений на примусову працю до Австрії. Після перемоги над нацистами переховувався від совєтів у британському секторі й зрештою емігрував до Британії, де згодом став успішним політиком і першим з українців дійшов аж до Парламенту.
Спираючись на власний досвід, Терлецький узяв собі за політичну місію розвінчання комуністичної облуди; він надзвичайно радів, коли в 1991 році СРСР розпався й Україна здобула незалежність. Життєпис Стефана Терлецького захоплює, наче гостросюжетне кіно, й не залишить байдужим нікого, хто, як і він, щиро любить Україну.
Уривок з книги
