Відьма, опириця, чарівниця, знахурка, босорканя… Вже саме розмаїття назв засвідчує популярність цього колоритного персонажа традиційної української народної демонології.
У своїй книжці «Відьма в народних уявленнях українців» Володимир Галайчук досліджує матеріали про відьомство з різних етнічних теренів України. Які відьми лютіші — навчені чи родимі? Чи правда, що сьома дочка народжується відьмою, а визначити її можна за хвостом чи зрощеними бровами? Як смертельні чари передають із чаркою горілки? Чи допомагають упирі відьмам дістатися Лисої гори і як жаби та вужі причетні до крадіжок молока?
Автор розповідає, як за уявленнями наших предків відьми набували надприродних здібностей, застосовували і передавали «силу», помирали; пояснює, як образ лихої чарівниці став невіддільною частиною нашої традиційної духовної культури.
Уривок з книги
