Засмага

Проникливе і ніжне зображення першого кохання, підліткової тривоги й реалій дорослішання у маленькому містечку, де традиції міцно тримають людей у своїх лещатах.

 

Вона — сонце, надто гаряче, щоб ним насолоджуватися.

 

Спекотне літо у тихому ірландському селі Кроссмор стає переломним для юної Люсі. Вона завжди відчувала себе чужою серед людей, для яких заміжжя і материнство — це єдиний правильний шлях для жінки. І навіть тісна дружба із вродливим і турботливим Мартіном — втіленням ідеального партнера — не здатна запалити її серце. Аж доки не спалахує іскра, що лишає глибокий опік сліпого захоплення і безтямного руйнівного кохання між нею і шкільною подругою Сюзанною.

 

Люсі через страх осуду свого маленького і консервативного оточення живе подвійним життям, приховуючи справжню, найвідвертішу частину себе. Таємні зустрічі, погляди і крадькома проведені миттєвості залишаються для Люсі і Сюзанни єдиним порятунком від тиску суспільства. 

 

Але закінчення школи несе з собою можливість покинути Кроссмор. І тепер Люсі мусить обирати між двома місцями, двома людьми і двома майбутніми, кожне з яких видається складнішим за інше. І лише один шлях принесе їй справжнє щастя.

 

• Атмосферна сапфічна історія кохання і дорослішання з напругою Acts of Desperation Меган Нолан, спекотним літом Call Me By Your Name Андре Асімана і жіночою дружбою Expectation Анни Хоуп.

• Шортліст Nero Book Award за дебютний художній твір 2023 року;  переможець премії An Evening Standard ‘One to Watch in 2023; An Independent ‘Best Romantic Summer Reads'; книжка місяця за версією Diva, Irish Examiner, Novellic та Sainsbury's Magazine; найочікуваніша • • • книга року за версією PinkNews та Queer on the Street.

• Відверта розповідь про складні проблеми підліткового кохання і гомосексуальності на тлі маленького ірландського містечка 1990-х років.

 

Хлоя Мішель Говарт (Chloe Michelle Howarth) — ірландська письменниця, яка виросла у сільській місцевості Західного Корку. Пейзажі, культура та люди сільської Ірландії слугують джерелом натхнення для її творчості. Навчалася в університеті IADT у Дан Лаоґер (Дублін), де вивчала англійську мову, медіа і культурологію. «Засмага» — її дебютний роман.

 

Життя влітку тече повільно, як один довгий, затяжний захід сонця. Чи не здається таким кожен день у Кроссморі в цьому непростому віці? Без школи й без жодних міських розваг не залишається нічого, окрім як вештатися селом. Мама називає це бродяжництвом. Здається, влітку вона ставиться до мене з особливою неприязню. Я можу її зрозуміти. Зважаючи на моє новознайдене захоплення випивкою, загрозу невдалої спроби сексу та невиліковне відчуття розчарування, я не розраховувала б на прихильність з її боку. Часто я так само роздратована собою, як і вона. Так, мій вік дуже непростий.

 

Коли я була молодша, ніколи не уявляла, що може бути щось за обрієм. Це було єдине життя, яке мало для мене сенс. Тепер мені цікаво, чи змогла б я поїхати в інше місце, кудись, де багато людей, де немає колючих кущів, де діючі залізничні колії, де є щось більше, ніж просто розмови про колишню важливість нашого села. Уявляю собі місце, де я могла б кричати й не бути почутою, зазнати невдачі та не бути поміченою. Місце, де моя нікчемність не завдавала б болю, адже всі були б нікчемними. Я не там. Тут чують кожен подих, знають кожну злу думку. Це може бути прекрасним на вигляд, але це безодня, в якій можна існувати; солодкий сумний сон. І хоча я могла б придумати мільйон місць, де хотіла б бути, боюся, що мені ніколи не вистачить духу поїхати звідси. Боюся, що Кроссмор занадто глибоко в’ївся в мене, і я не знаю, як існувати в іншому місці.

 

Я знаю, що в п’ятнадцять років усі розчаровуються, але усвідомлення цього не полегшує мого відчаю. Таке відчуття, ніби я острів, відокремлений від усіх інших. Можливо, ми всі — острови, відокремлені один від одного.

 

Це почалося кілька тижнів тому в її саду, кілька безневинних годин засмагання, які переросли в те, що я пропоную їй кожну вільну хвилину, яку маю.

 

Деякі її риси я зберігаю у пам’яті, інші — у своєму серці.