— Та це неможливо!
— А що для цього потрібно?
Інколи саме так Ілон Маск спілкувався з інженерами. Як йому вдалося створити провідну компанію аерокосмічної галузі, якщо в його успіх майже ніхто не вірив? Чому перших 300 працівників він набирав особисто й на співбесіді перевіряв уміння мислити, а не знання? Чому інженери говорили, що час у SpaceX ніби собачий вік — рік за сім?
Із кінематографічною яскравістю автор відтворює історію сумнівного стартапу, що став дуже успішною компанією. Ви дізнаєтеся, чому перед важливими пусками Маск із родиною їздив у Діснейленд і як нинішня найбагатша людина на планеті у 2008-му канючила фінансування для порятунку компаній. І ще багато фактів, що аж ніяк не вписуються в межі «історій успіху».
ДЛЯ КОГО
Для якнайширшого кола читачів, усіх, кого цікавить нетипова історія успіху Ілона Маска. Знахідка для стартаперів, які бояться помилятися.
ЧОМУ ЦЯ КНИЖКА
Дуже чесна оповідь про компанію, на успіху якої ставили хрест всі, крім засновника. Ілон Маск уперше погодився розказати повну історію SpaceX, яскравих падінь і спроб оговтатися.
ПРО АВТОРА
Ерік Берґер — провідний редактор із космічної тематики Ars Technica, астроном. Сертифікований метеоролог, заснував компанію Space City Weather.
ВІДГУКИ
Ця книжка про злети й падіння першої команди SpaceX, людей, що сформували ДНК однієї з найамбітніших компаній цього сторіччя, їхній шлях до зірок. Вони кинули виклик маститим корпораціям, збунтувалися проти застарілого державного регулювання — і виграли в цій боротьбі. Та їхня мрія на цьому не завершилася: підкорення космосу тривалий і неймовірно захопливий процес, тож продовження буде.
Наталія Боротканич, координаторка космічних проєктів Noosphere, популяризаторка науки
«Зліт» читається як твір золотої доби наукової фантастики, але це не роман Роберта Гайнлайна чи Артура Кларка. Це правдива, дивовижна історія чоловіків і жінок, які втілили науково-фантастичні мрії в реальність.
Гомер Гікем, автор книжки «Хлопці-ракетники» («Жовтневе небо») та колишній інженер NASA
ЦИТАТИ
Дозвіл на помилку
Маск відрізнявся від конкурентів іще дечим важливим: він не забороняв помилятися. У майже всіх інших аерокосмічних компаніях старанно уникають помилок, щоб це, чого доброго, не відобразилося на річних оцінках ефективності. Натомість Маск заохочував команду рухатися швидко, будувати й ламати.
У якійсь урядовій лабораторії або великій аерокосмічній фірмі інженер за кар’єру може напрацювати стоси документів, але так і не торкнутись обладнання. А ось інженерипроєктувальники ракети Falcon 1 більшість часу проводили на виробництві й перевіряли ідеї, замість обговорювати їх. Менше говори, більше роби.
Маск і «його» люди
Протягом однієї зустрічі Ілон міг бути то дотепним, то смертельно серйозним, то глибоким, то жорстким, то задумливим, то поборником найдрібніших деталей ракетної науки. Та понад усе він був джерелом надприродної сили, яка рухає все вперед. Ілон Маск просто хоче, щоб задумане втілювалося.
…Одна з найцінніших навичок Маска — уміння бачити тих, хто на це здатний. — Серед інженерів є купа порожняків і лише одиниці справжні, — каже Маск. — Щоб відрізнити, мені зазвичай вистачає п’ятнадцяти хвилин.
Уривок з книги
