Відень, 1914 рік. Двадцятидворічний студент-медик Луціуш, натхненний ідеями про військову хірургію, вступає до армії, сподіваючись працювати у сучасному польовому шпиталі. Однак, коли Європу охоплює Перша світова війна, його відправляють у покинутий лазарет серед гірської долини Карпат. Серед холоду і тифу, їх лише двоє — Луціуш, який ніколи не брав до рук скальпеля хірурга, і загадкова медична сестра Маргарета, яка може навчити його ремесла імпровізованої медицини. Їхню долю змінює непритомний поранений солдат, форма якого розмальована дивними малюнками. І коли здається, що його вже не врятувати, Луціуш приймає доленосне рішення.
Від блиску бальних залів імператорського Відня до замерзлих лісів Східного фронту, від захаращених операційних до поля битви, де гримлять копита козацької кінноти. «Зимовий солдат» — це історія про війну і медицину, сім’ю і кохання, відданість справі і людський подвиг на тлі історичних потрясінь. А також про помилки, які ми робимо, і шанс їх спокутувати.
Чому варто прочитати
• Роман не лише про війну і кохання, а й про людську стійкість, моральний вибір і пошуки спокути.
• Один із найкращих історичних романів і водночас інтимна розповідь про Першу світову війну від фіналіста Пулітцерівської премії й лавреата Каліфорнійської книжкової премії.
• Роман описує походження й раннє лікування ПТСР, який автор називає як «нова хвороба, народжена війною».
• Історія кохання і водночас глибоке зображення фізичного і психологічного впливу війни на тих, хто вижив.
• Просякнута медичними подробицями, що розкривають усі жахи, з якими зіткнулися погано екіпіровані лікарі й медсестри за роки жорстокої війни.
Про автора:
Деніел Мейсон (Daniel Mason) — американський письменник і психіатр. Автор збірки A Registry of My Passage Upon the Earth, фіналіст Пулітцерівської премії 2021 року й лавреат Каліфорнійської книжкової премії. Автор трьох романів: «Зимовий солдат» North Woods і The Piano Tuner. Його твори перекладено на 28 мов. Він був нагороджений стипендією Гуґґенгайма, премією Джойс Керол Оутс за красне письменство й стипендією Національного фонду мистецтв.
Живе в районі затоки Сан-Франциско, де працює доцентом на кафедрі психіатрії Стенфордського університету.
Цитати:
Якщо він кохався в Медицині — саме так, це слово найкраще описувало його запаморочення, ревність до інших залицяльників, постійне прагнення відкривати дедалі глибші таємниці, — якщо він і кохався в Медицині, то точно не чекав що Вона відповість йому взаємністю. На початку він помічав лише таке: коли говорив про Неї, у нього щезало затинання. Іспити настали аж у кінці другого курсу, тож лише одного холодного грудневого дня, під час третього семестру, він зловив перший натяк, що має (згідно з тогорічною оцінкою) «надзвичайні здібності для сприйняття нюансів, які ховаються під поверхнею».
Від її рук незмінно йшов дігтярний запах карболки, але ті гриби смакували неймовірно, та й на той час він уже полюбив запах фенолу. Коли вона захотіла пити, попросила його фляжку.
Він чудово розумів, що її губи торкнулися того самого місця, що і його, але подумав, що це просто чергова звичка з її країв, так само як вона не надавала особливого значення, що він бере губами їжу з її пальців, і нічого тут такого не було.
Десь на четвертій-пʼятій вилазці, у квітні, вона спитала, чи можна заспівати.
Тепер, з кожним наступним днем я дедалі більше почуваюся, як мої солдати, які наче назавжди застрягли у своїх довічних зимах. Колись я думав, що достатньо просто повернутися з фронту і це полегшить усі їхні проблеми. Так нас вчили: що сни війни слабшають, коли відступає ризик бою. Та це зовсім не так. Хіба що існує ще битва, якої я не розумію.
Відгуки
«Зимовий солдат» зберігає свою красу, навіть у сценах невимовного болю. Ця напруга відображає широту таланту Деніела Мейсона. Як письменник, він розуміє, як спіймати благодать моменту; як лікар, він знає, що все може піти не так. «Зимовий солдат» занурює нас у смертоносний вир історії, що поглинув так багато людей на початку ХХ століття. Спокута, яку врешті-решт пропонує ця книга, водночас малоймовірна і приголомшлива, болісно обмежена, але з вдячністю прийнята у світі, що занурився в хаос.
Ron Charles, Washington Post
«Зимовий солдат» не лише відтворює кожну деталь історії, культури й географії настільки реально, що читач відчуває миттєву телепортацію в усі ці місця, а й у приголомшливих подробицях передає безперервний перелік медичних знань і практик епохи... Роман тримається на одному ритмі, а його фінал виявляється глибоким і незабутнім. Згадується дюжина великих творів — «Хроніка Франкфурта-на-Майні», «Доктор Живаго», «Англійський пацієнт», «По кому подзвін».
Джон Франк, San Francisco Chronicle
Надзвичайно.
Ісабель Альєнде, The Guardian
«Зимовий солдат» тримав мене за горло від першого і до останнього рядка. Це історія, якій вдається бути настільки ж оригінальною, наскільки й позачасовою, а головне — правдоподібною.
Емма Доног'ю, авторка бестселера Room
«Зимовий солдат» непідвладний часу. Він сповнений неймовірної оповідної втіхи. На ретельно дослідженому і чудово реалізованому тлі європейського розпаду Мейсон знаходить кілька своїх загублених душ і веде їх до недосяжного спокою. Мрія Луціуша про можливість бачити думки іншої людини є не лише провідною метафорою «Зимового солдата», а й усього роману в цілому.
Ентоні Марра, New York Times
Уривок з книги
