Донелла Медовз — американська дослідниця з охорони навколишнього середовища, викладач, одна з найвідоміших у світі експертів із системного мислення, авторка низки книг, зокрема відомої в усьому світі книги «Межі зростання»; засновник Інституту сталого розвитку.
Здобула ступінь бакалавра хімії у Карлтонському коледжі, ступінь доктора філософії з біофізики у Гарвардському університеті. Наукова співробітниця Массачусетського технологічного інституту як член команди департаменту, створеного Джеєм Форрестером (засновником системної динаміки та принципу магнітного зберігання даних у комп'ютерах).
Викладала у Дартмутському коледжі протягом 29 років, починаючи з 1972 року.
Отримала нагороду від благодійного фонду П'ю (The Pew Charitable Trusts) за збереження довкілля у 1991 році та стипендію Мак-Артура у 1994 році. Крім того, отримала нагороду Уолтера Пейна за наукову освіту у 1990 році. Посмертно отримала нагороду Джона Чейфі за внесок у охорону навколишнього середовища Фонду закону про охорону природи (Conservation Law Foundation) у 2001 році.
Медовз вела щотижневу колонку «Громадянин світу», коментуючи глобальні події із системної точки зору. Багато з цих коментарів було зібрано та опубліковано у книзі «The Global Citizen Donella H. Meadows». Її наукові роботи мали значний вплив на сотні інших академічних досліджень, ініціативи урядів та міжнародні угоди.
Донелла довгий час була членом американської асоціації Римського клубу, яка заснувала премію на її пам'ять «За стійкі глобальні дії». Ця нагорода вручається видатним людям, які зробили внесок у глобальний сталий розвиток, якому Донелла присвятила свої роботи.
