Маргарет Макміллан— канадська історикиня і професорка Оксфордського університету. Колишня ректорка Трініті-коледжу в Торонто та професорка історії в Університеті Торонто й Університеті Раєрсона. Експертка історії та міжнародних відносин.
МакМіллан є експерткою з історії та міжнародних відносин.
У 2018 році професорка була лектором Рейту, прочитавши п'ять лекцій по всьому світу на тему війни під назвою The Mark of Cain, тур пройшов у Лондоні, Йорку, Бейруті, Белфасті та Оттаві.
Маргарет Макміллан народилася 23 грудня 1943 року в родині доктора Роберта Лейдлоу Макміллана та Елунед Кері Еванс.
Макміллан отримала ступінь бакалавра мистецтв (BA) з історії в Університеті Торонто , де вона відвідувала Трініті-коледжі. Має ступінь бакалавра філософії (BPhil) з політики в Коледжі Святої Хільди в Оксфорді та ступінь доктора філософії (DPhil) в Коледжі Святого Антонія в Оксфорді. Її докторська дисертація була на соціальні та політичні перспективи британців в Індії : вона називалася «Соціальні та політичні настрої британських емігрантів в Індії, 1880–1920» і була представлена в 1974 році.
З 1975 по 2002 рік була професоркою історії в Університеті Райерсона в Торонто, у тому числі п’ять років працювала завідувачем кафедри. Була ректором Трініті-коледжу в Торонто з 2002 по 2007 рік. З 2007 по 2017 рік - директором коледжу Святого Антонія в Оксфорді та професором міжнародної історії в Оксфордському університеті. У грудні 2017 року вона стала почесним співробітником Lady Margaret Hall, Оксфорд.
На додаток до численних статей і рецензій на різноманітні канадські та світові справи, Макміллан була співредакторкою книг, присвячених міжнародним відносинам Канади, зокрема з НАТО, і канадсько-австралійським відносинам.
З 1995 по 2003 рік Макміллан була співредакторкою журналу International Journal , який видавав Канадський інститут міжнародних відносин. Раніше вона була членкинею Національної ради директорів CIIA, нині Канадської міжнародної ради , а зараз є членкинею редакційної ради International Journal.
Вона є членом Єропейської консультативної ради Princeton University Press.
Її найуспішніша робота — «Миротворці: Паризька мирна конференція 1919 року та її спроба покласти край війні» , також опублікована як «Париж 1919: шість місяців, які змінили світ». «Миротворці» отримали премію Даффа Купера за видатну літературну роботу в галузі історії, біографії чи політики; премія Хесселл -Тілтмана з історії; престижна премія Семюеля Джонсона за найкращий твір нон-фікшн, опублікований у Сполученому Королівстві, та літературна премія генерал-губернатора 2003 року в Канаді.
Макміллан працювала у правліннях Канадського інституту міжнародних відносин, Атлантичної ради Канади , Фонду спадщини Онтаріо , Historica та Товариства сприяння парламентській демократії Черчілля (Канада). Вона є членом Королівського літературного товариства , почесним членом коледжу Святого Антонія в Оксфорді та старшим науковим співробітником коледжу Мессі університету Торонто. Вона має почесні ступені Університету Королівського коледжу , Королівського військового коледжу Канади та Університету Райерсона, Торонто.
У лютому 2006 року МакМіллан стала офіцером Ордена Канади і 30 грудня 2015 р. підвищена до компаньйона, найвищого ступеня ордена. У 2017 р. прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей порадила королеві Єлизаветі II призначити Макміллан членом Ордена почесних товаришів . Про це повідомляється у списку новорічних відзнак на 2018 рік. Вона була обрана королевою Єлизаветою ІІ, а у 2022 році король Карл ІІІ зробив її членом ордена «За заслуги».
29 травня 2018 року Макміллан отримала звання почесного доктора літератури Меморіального університету в Ньюфаундленді та Лабрадорі.
У травні 2019 року Макміллан отримала почесний ступінь Американського університету Парижа.
У травні 2020 року МакМіллан була прийнята почесниою членкинею Наукового товариства Уельсу.
