Умберто Еко (Umberto Eco)

Умберто Еко — італійський письменник, філософ, інтелектуал світового масштабу. Відзначений тридцятьма почесними докторатами. Літературний дебют — «Ім’я рози» (1980) став міжнародним бестселером та екранізований 1986 року.

Здобув гуманітарну освіту в Туринському університеті (1954). Працював у редакції культури Радіотелебачення Італії. Викладав у Турині, Мілані, 1971 року став професором Болонського університету.

Перша книга «Проблема естетичного у Томи Аквінського» вийшла друком 1956 року.

Відомий фахівець семіотики – науки про знаки і символи. Досліджував відкритість і багатозначність символів, інтерпретуючи які, читач стає співучасником творчого процесу.

Доробок автора, окрім семи романів та кількох книг для дітей, складають десятки наукових та публіцистичних видань: «Відкритий твір «(1962), «Загальна теорія семіотики» (1975), «Запеклі війни й медіа-популізм» (2006), «Хроніки плинного суспільства» (2016).

Українською перекладено серію «Історія європейської цивілізації» за редакцією Еко, книги «Роль читача», «Як написати дипломну роботу», «Не сподівайтеся позбутися книжок», та усі романи («Острів напередодні», «Маятник Фуко», «Номер нуль»).