Відомий український письменник, поет, художник, режисер і журналіст Валерій Пузік (нар. 1987 р.) нині служить у лавах Збройних Сил України. Він не лише документує події, а й передає емоційний стан людини, яка опинилася в епіцентрі бойових дій. Його творчість — важливе свідчення нашого часу.
У збірці «До Чорного моря» представлено 100 поезій, викладених у хронологічному порядку — від 2020 до початку 2025 року. Уважний читач зможе простежити їхню географію: Донеччина, Поділля, Бессарабія, степи Херсонщини, Дніпрові пороги... Герої віршів — це солдати, які прощаються з рідними, втрачають побратимів, відчувають біль війни, але водночас зберігають людяність. Це жінки, що чекають коханих із фронту, пишуть їм листи, живуть між страхом і надією. Це матері, які оплакують синів, і діти, що ростуть під звуки сирен. Поезія без прикрас, без ілюзій — лише правда, сповнена болю. Однак є в ній і море. Як пам’ять. Як межа між минулим і майбутнім. Як точка повернення.
Уривок з книги
