У своїй новій книжці Олексій Мустафін згадує добу, коли нашу країну ще іменували Руссю і правили нею князі та королі, що вбиралися — як і належить середньовічним монархам — в хутро й оксамит. Добу, про яку тривалий час згадували лише «наполовину», адже за радянською версією історії самостійний розвиток держави, заснованої Володимиром та Ярославом, раптово обривався в середині XIII сторіччя, а наступних наших володарів оголошували «загарбниками» та «поневолювачами». Та й українські автори зазвичай більше цікавилися козацтвом та Гетьманщиною — ніби їхня історія не була продовженням історії Русі.
Тим цікавіше відкривати ці сторінки нашої минувшини сьогодні — коли Україна повертається до кола європейських народів, в якому перебувала і за часів середньовіччя, і за нового часу. Та й не лише Європою обмежувалися її зв’язки. Адже перший письмовий документ, складений у Києві, був знайдений... в архіві Каїра. Критичний, іронічний, але безумовно зацікавлений погляд на вітчизняну історію пропонує своїм читачам автор.
Уривок з книги
