Дуґлас Гофстедтер роздумує над одним із найбільших таїнств сучасної науки: як людське мислення намагається осягнути само себе.
Книга «Ґедель, Ешер, Бах» безпосередньо стосується природи «мап», або зв’язків між формальними системами. Однак, за Гофстедтером, формальна система, засаднича для всієї розумової діяльності, перевершує систему, яка її підтримує.
Якщо життя може зродитися з формального хімічного субстрату клітини, якщо свідомість може виникнути з формальної системи запуску нейронів, тоді комп’ютери також досягнуть рівня людського інтелекту.
Видатний американський учений Д. Гофстедтер запрошує читачів до світу людського духу і «мислячих» машин. Ця подорож тісно пов’язана з класичними парадоксами, з революційними відкриттями математики Курта Ґеделя, а також з можливостями мови, математичних систем, комп’ютерних програм і предметного світу засвідчувати себе в безконечних відображеннях.
Автор вигадує дотепні діалоги на засновках відомих парадоксів про простір і час, а також віднаходить паралелі між картинами Ешера, музикою Баха й такими відмінними дисциплінами, як фізика, математика, логіка, біологія, нейрофізіологія, психологія та дзен-буддизм.
«Ґедель, Ешер, Бах» — це чудове дослідження захопливиих ідей у центрі когнітивної науки.
Уривок з книги
