У другій частині роману-епопеї Анатолія Дімарова (1922—2014) «І будуть люди» події розгортаються в період НЕПу.
Мало що змінилося на хуторі Іваськах, здається, все йде як з діда-прадіда заведено. Але в селі нові люди, нові порядки. Керує всім комуністична партія в особі Григорія Гінзбурга, голова сільради свій – Василь Ганжа.
Ламають старий світ, щоб збудувати новий. Скасовують релігію, в домі священника облаштовують школу. Індивідуальних землевласників, як Івасюта, вважають тепер не вправними господарями, а куркулями і класовими ворогами. Тетяні все важче терпіти осоружного чоловіка, попри народження первістка. Після загибелі сестри вона вирішує повернутися у батьківський дім.
Уривок з книги
