Ця книжка — спроба пояснити, що, власне, означає «думати».
Автор прагне десакралізувати процес творчого мислення, принагідно нагадуючи, що жодного іншого мислення, крім творчого, й не буває. І доводить, що кожен може опанувати прості й зрозумілі алгоритми, з яких складається мисленнєвий процес.
Уважно прочитавши книжку (можливо, навіть з олівцем), ви зможете легко генерувати ідеї, які схвально сприйматимуть усі й одразу.
ПРО АВТОРА
Дмитро Чернишов — популярний блогер, фотограф, дизайнер. Його підписниками є майже сорок тисяч осіб. Утім своєю основною роботою він вважає саме фотографії, незвичні підписи до яких дають поживу для розуму. Свого часу Дмитрові довелося попрацювати і шофером, і перекладачем, і вантажником, і сторожем... Дванадцять років він обіймав посаду креативного директора в рекламному агентстві, де набув неоціненний досвід продукування оригінальних ідей, яким і ділиться у своєму бестселері «Як люди думають».
ЦИТАТИ З КНИГИ
Снами треба керувати
Стругацькі називали сон химерною комбінацією колишніх вражень. Уві сні людина перебуває третину свого життя. Було б марнотратством не спробувати використовувати такий колосальний ресурс. Уві сні мозок може не відвертатися на зовнішні подразники і встановлювати зв’язки між несподіваними об’єктами. Снами можна й потрібно керувати — для цього перед засинанням треба думати про проблему, яку ви намагаєтеся розв’язати. Свідомий сон дає вам унікальну можливість прожити безліч різних життів, нічим не ризикуючи при цьому. Добре мати поряд із ліжком олівець і папір — сон не підкріплений жодними нашими фізичними діями, тому забувається дуже швидко. Кожна людина бачить за ніч кілька снів, але запам’ятовує щонайбільше один.
Усі люди думають однаково
Те, що ви називаєте «власною думкою», зазвичай формують ваші батьки, друзі, вчителі, кохані… У своїй книжці «Втеча від свободи» Еріх Фромм називав це псевдомисленням: «Насправді людям здається, що це вони вирішують щось, що це вони хочуть чогось, тимчасом як насправді вони зазнають тиску зовнішніх сил, внутрішніх або зовнішніх умовностей і “прагнуть” саме того, що їм доводиться робити». Нічого страшного в цьому немає — ми просто не можемо думати інакше.
Конфлікт — важлива річ
Я ніколи не був певен щодо теорії, що людина стала розумною, коли взяла в руки палицю (камінь). У школі нам казали, що праця створила людину з мавпи. Мені здається, що істини в цьому твердженні не більше, ніж у кока-колі — коки й коли. Сила-силенна тварин використовує всілякі знаряддя (мавпи, птахи, калани, дельфіни…). Набагато переконливіша, як мені здається, теорія, що розумною людину зробила війна. Точніше — якийсь випадковий ген агресивності.
Не протиставляйте силі силу
Один із принципів японського бойового мистецтва айкідо — силі не треба протиставляти силу. Якщо, наприклад, у карате проти потужного удару ми ставимо потужний блок, то в айкідо можна відійти від лінії атаки й, навпаки, трохи підштовхнути супротивника вперед. Скористатися його силою. Щоб розв’язати завдання, іноді досить скористатися якоюсь силою, що вже є у світі. І просто додати до неї невелику деталь. Такі способи працюють найліпше.
Перші 27 сторінок книги
