Сестру Олі Перріш знайдено в лісі мертвою кілька місяців тому, проте досі невідомо, хто її вбив. Дівчина не може з цим змиритися і щомісяця приходить на те саме місце, де відчуває присутність рідної душі. Вона розмовляє із сестрою і їй здається, що та відповідає їй шелестом листя, співом пташок і подувом вітру, але цього разу щось пішло не так.
Олі виразно чує благання про допомогу, що лине просто з тієї ущелини, де було знайдено тіло Елоїз! Не вірячи власним вухам, дівчина кидається розгрібати землю і з подивом знаходить там іншу перелякану й поранену дівчину, яка не памятає навіть власного імені. Незнайомка щосили протестує проти того, щоб негайно залучити поліцію до пошуків її кривдника або принаймні поїхати до найближчої лікарні, тож дівчата мусять скласти власний план дій. До того ж Олі відчуває, що історія цієї дівчини нерозривно повязана із загибеллю її сестри.
Уривок з книги
