Коли тікаєш від війни, що забирає у тебе дім, рідних і таке спокійне життя, а лишає хіба що спогади, тривожні сни і багато болю, мимоволі забуваєш, як жити.
Сімнадцятирічна Яра жила танцями, але після переїзду з рідного міста до маленького сірого містечка мусить заново вчитися танцювати і жити.
Знаходити друзів, закохуватися, бути сильною і дорослою, коли рідним навколо бракує дорослості й сили, піклуватися про тих, кого любить, вірити у світло й усміхатися Богові.
Уривок з книги
