Людмила Старицька-Черняхівська (1868–1941) — талановита українська письменниця, яскрава постать національного відродження кінця XIX — початку XX ст. Донька корифея українського театру Михайла Старицького не могла не спробувати свої сили в драматургії, хоч і вважала цей жанр «найтруднішим з усіх літературних форм», адже в ньому «повинні переломитися пафос лірики, спокійна величність епосу, глибінь психології й сила драми».
Усі ці вимоги письменниця втілила у своїх п’єсах, вміщених у цьому виданні, — «Сапфо», яку Іван Франко назвав однією з перлин нашої літератури, «Гетьман Дорошенко» та «Іван Мазепа».
Вони назавжди в золотому фонді української літератури. Історична драма, за словами письменниці, — найтриваліша форма драматичної творчості: вона не боїться подиху часу.
Уривок з книги
