Коли ми чуємо назву «Книга джунглів», наша пам’ять вмить послужливо відтворює історію Мауглі — хлопчика, вихованого вовками. Але «Книга джунглів» — це не лише про нього. Вона також про морського Білого Котика, який шукає нових земель, щоб врятувати родичів. Про те, як потрапляють у рабство і яких зусиль вартує наступним генераціям з того рабства звільнитися. Про подвиг відважного мангуста Ріккі-Тіккі-Таві. Про людей серед звірів і про тварин серед людей. Про те, як формується вірність законам племені, готовність діяти, прагнення служити високим цілям.
А ще в цій книжці такі самі довершені, як і проза, вірші Редьярда Кіплінга. Поетичні епіграфи і фінальні поезії створюють обрамлення, в якому діють герої оповідань.
«Книга джунглів» — фантазія, мрія про баланс закону і свободи, про поєднання дитячої невинності й дорослої відповідальності.
Уривок з книги
