Видатного норвезького письменника, лавреата Нобелівської премії з літератури за 1920 рік Кнута Гамсуна (1859–1952) називають майстром психологічної прози, якому відкривалися найменші порухи людської душі.
Особливо проникливо й емоційно звучить у творах прозаїка тема кохання. Тільки-от варто додати: трагічного. Саме кохання-страждання змальовує Кнут Гамсун у романах «Містерії», «Пан», «Вікторія», які представлені в цьому виданні.
Бо почуття, що спалахує між головними героями, можна назвати всеохопним, пристрасним, проте аж ніяк — щасливим. Стосунки між закоханими одразу набирають драматичного характеру, стають любов’ю-боротьбою, своєрідним поєдинком, в якому не буває переможців.
Також у книжці вміщено оповідання «Смерть Ґлана», яке вважається своєрідним епілогом роману «Пан».
Уривок з книги
