Професорка Патриція Вілтшир — судмедекспертка, яка працює на місцях злочинів, збирає зразки, стоїть над трупами в морзі або ж дивиться в мікроскоп у пошуках доказів. Вона брала участь у розслідуванні найгучніших справ про вбивства, серед яких вбивство Сари Пейн, Холлі Веллс і Джессіки Чепмен у Согемі. Патриція не лише допомагає поліції розкривати справи, а й виправдовувати невинних і вибивати зізнання зі справжніх вбивць. І тепер вона готова показати всьому світові, як їй вдається знаходити розгадки найжахливіших злочинів, які тільки можна собі уявити.
У книзі «Натура злочину. Підказки, які нам залишає природа» зібрано загадки і шокуючі докази зі справ професорки Вілтшир, які доводять, що життя і смерть завжди були, є і будуть нерозривно пов'язані. Природа дала нам безладний, недосконалий світ, але її головне завдання допомогти розібратися в ньому, коли ми цього найбільше потребуємо.
Чому варто прочитати
• Судмедекспертиза на стрімких і слизьких берегах британських річок та інші справи.
• Наукові тонкощі, різноманітні методи судової екології і те, як зрештою вдавалось отримати обвинувачувальні вироки.
• Британська судмедекспертка Патриція Вілтшир розповідає про низку справ (деякі з них анонімні, а рівень чутливості у кожної справи різний), щоб описати і пояснити галузь судової екології.
Про авторку:
Патриція Вілтшир (Patricia Wiltshire) — судмедекспертка, ботаністка і палінологиня, яка консультувала поліцію і промисловість у майже 300 розслідуваннях у кількох країнах і відіграла важливу роль у розкритті кількох гучних злочинів, зокрема вбивств Сари Пейн і Міллі Даулер, нерозкритої справи Крістофера Лаверака, вбивств у Согемі та серійних вбивств в Іпсвічі.
Цитати:
Мене завжди питають, як я стала судовою експерткою. Як це часто зі мною буває, все вийшло випадково. Зі мною просто сталося життя — я ніколи нічого не планувала й не мала великих амбіцій. Просто маю широке коло інтересів і хочу про все знати...
Гадаю, я просто є і завжди була допитливою.
Процедура забору зразків дуже марудна й неприємна, особливо якщо надворі спекотно, холодно, вітряно чи мокро. Кримінальні розслідування далеко не такі гламурні й захопливі, як показують на телебаченні, — не весело, коли йде дощ, окуляри запотівають, з носа тече, а записник намокає. Лабораторна робота також нудна й одноманітна, а у випадку з палінологічним аналізом ще й по-справжньому небезпечна, адже зразки доводиться кип’ятити у їдких і смертоносних кислотах і лугах.
Стіл для розтину стояв поруч із ванночкою для дезінфекції ніг — я почовгала вперед і поклала інструменти на нержавійну стійку біля раковини. Обернулася, гадаючи, що студент буде біля мене, але він досі стояв біля ванночки, був дуже блідим і занепокоєним. Його погляд прикипів до сірого, частково розкладеного тіла на столі для розтину, вигляд і запах якого дали зрозуміти — реальність саме така. Ми мали взяти зразки з різних частин трупа. Студент зблід ще сильніше, відступив і захитався — я хутко потупцяла до нього і провела до вбиральні в роздягальні. Чомусь щоразу дівчата виявлялися стійкішими, витривалішими й кориснішими, ніж хлопці. Дуже цікаво, що саме в такій галузі, як судова експертиза, жінки демонструють чудові результати й навіть домінують.
Коли на землі опиняється мертва тварина чи навіть шматок м’яса, до них миттю, немов нізвідки, разом із мухами прибувають цілі зграї м’якотілих тварин (земляних черв’яків і слимаків), комах та інших членистоногих. У моїй практиці слимаки, равлики, жуки й черв’яки виступали корисними, хоч і приблизними, індикаторами часу — особливо коли життєві цикли мух (іноді кількох поколінь) закінчувалися, і за ними вже не можна було визначити час.
Прикро усвідомлювати, що нетипові докази можуть ігнорувати — іноді таке справді траплялося. Убивство можуть супроводжувати непередбачувані події, і часто вміння «мислити нестандартно» допомагає розкривати злочини. Власне, якщо по мої послуги звертається старший слідчий, це означає, що він уже подумав нестандартно і зрозумів: менш формальні методи можуть стати у пригоді. Вкрай важливо не ігнорувати незвичайного, неочікуваного й відверто дивного. Слід повсякчас зважати на аномалії — речі, які виділяються або здаються «неправильними». Ніколи не варто ігнорувати інтуїцію, адже зазвичай вона ґрунтується на попередньому досвіді — він захований глибоко в пам’яті, і його потрібно витягувати на поверхню.
Уривок з книги
