Золота лихоманка назавжди змінила життя Бака. Колишньому «королю» суддівського маєтку на півдні не з власної волі довелося залишити його. Надалі собака сповна пізнав підступність та жорстокість людей.
Голод і біль стали його постійними супутниками, а тяжка праця — сенсом існування. Бак підкорився, але не зламався. У суворих північних краях він зустрів друзів і ворогів, навчився виживати в сніговій пустелі. Він був безмежно відданий людині, яка врятувала його від неминучої смерті, поки одного разу не почув поклик... І це стало початком нового шляху — до прадавніх витоків роду.