Грація Деледда – італійська письменниця, лауреатка Нобелівської премії з літератури 1926 року «за поетичні твори, у яких із пластичною ясністю описується життя її рідного острова, а також за глибину підходу до людських проблем загалом».
Роман «Попіл» 1904 р. – один із найбільш неоднозначних і цікавих творів Грації Деледди. Це драматична історія взаємин самотньої жінки із власним сином, історія зречень і прощення, любові і ненависті, історія подолання соціальних стереотипів патріархального суспільства і смирення. В основі сюжету – доля молодого чоловіка, який крізь призму образ і любові до матері, через переживання дитячих травм, намагається знайти себе, водночас шукаючи відповіді на вічні питання.
Роман «Попіл» — для читача, котрий прагне зрозуміти і знайти відповідь на питання, що рухає людиною, що важливо для відчуття щастя: любов, ненависть, всепрощення? Відповіді, як завжди, в тексті, у якому як «в попелі, часто жевріє вогник пізнання».
Уривок з книги