Чому ЦРУ так успішно вербує секретних агентів по всьому світу? Що саме зробило «Теорію великого вибуху» одним із найрейтинговіших ситкомів в історії? Як щасливим подружнім парам вдається долати конфлікти? Усе завдяки правильному підходу до комунікації.
У ваших руках — практичний посібник з ефективного спілкування. Чарльз Дюгіґґ розповідає про конкретні види розмов і правила змістовної бесіди, які допоможуть порозумітися з будь-якою людиною. Книжка наповнена історіями, що розкривають нам варіанти того, як працювати з емоціями, розпізнавати і створювати невербальні сигнали, використовувати чіткі та дієві інструменти для перемовин.
Застосувавши вміщені тут поради, ви зробите вагомий крок, щоб стати переконливими лідерами, впливовими інфлюенсерами, добре координованою організацією і зрозумілим для людей брендом, родиною, де батьки розуміють своїх дітей. А отже, суперкомунікаторами, які створюють міцні зв’язки та вибудовують нову культуру спілкування.
ПРО АВТОРА
Чарльз Дюгіґґ (*1974) — журналіст, письменник. Лауреат Пулітцерівської премії, а також премій Національної академії наук США, Національної журналістської премії та премії імені Джорджа Полка. Автор бестселерів «Сила звички» і «Кмітливіші, швидші, кращі». Дюгіґґ пише для New Yorker та інших видань, а в минулому вів подкаст How To!
ВІДГУКИ
Дуже потрібний посібник для налагодження звязків у «розєднані» часи.
Аманда Ріплі, авторка «Розумників»
Виграшна комбінація історій, досліджень і настанов, які можуть перетворювати найгірших відомих вам комунікаторів на одних із найкращих.
Адам Ґрант, автор бестселера «Подумай знову»
ЦИТАТИ
Одна з причин того, чому суперкомунікатори так майстерно вловлюють емоції інших, полягає в тому, що вони звикли зважати на енергію жестів інших людей, швидкість, з якою вони говорять, гучність і модуляції голосу та інші нюанси. Вони звертають увагу на позу, яка може свідчити про пригнічення або збудження, яке годі стримати. Суперкомунікатори підлаштовуються під рівень енергії та настрій інших або принаймні показують, що розуміють їх, і в такий спосіб сигналізують про бажання зблизитися. Мовою тіла й голосом вони допомагають нам побачити і зауважити власні почуття. Синхронізуючись із нашим настроєм та енергією, вони демонструють, що намагаються створити зв’язок.
Може здатися, що дивно шукати емоційний інтелект у сміхові людини, але насправді йдеться про одну із засад емоційної комунікації: важливо не просто відчути емоції іншої людини, але й показати, що ми їх відчули. Сміх — один зі способів довести: ми розуміємо, що відчуває інший.
Узгодження — це радше розуміння способу мислення інших, логіки, якої вони дотримуються, тону й підходу, що здаються їм доречними, а потім перехід на їхню мову. А щоб інші налаштувалися на нашу хвилю, ми повинні чітко пояснити, як думаємо і робимо вибір. Згадуючи про особисту проблему, людина подає знак, що прагне співчуття, а не шукає рішення. Якщо співрозмовник аналітично викладає факти, він сигналізує, що його цікавить радше раціональна, а не емоційна розмова. Кожен із нас здатен навчитися краще помічати ці підказки та ставити експерименти, що розкривають їх.
Найважливіше в розмові «Про що насправді йдеться?» — це можливість дізнатися, про що хочуть говорити інші, що вони прагнуть винести із дискусії та якої спільної думки сподіваються дійти. Саме під час такої розмови ми починаємо розуміти одне одного і знаходити рішення, кращі за будь-які з тих, до яких ми могли додуматися наодинці.
Уривок з книги
