Ми живемо у складному світі, де щось віднедавна пішло не так. Наша людська цивілізація неначе заблукала, руйнуючи довкілля, планету і нас самих. Чи дійсно ми так сліпо віримо у безупинний прогрес, щоб взяти на себе відповідальність за майбутні покоління і привести у цей світ своїх дітей? І що ми можемо пообіцяти їм у майбутньому?
Книжка історика й антрополога Кетлін Смайт стверджує, що людське суспільство потребує зміни свідомості, якщо ми хочемо забезпечити довгострокове виживання людини на Землі. У своїй теорії авторка використовує досвід довгострокової історії, еволюційну біологію, нейронауку та філософію для розробки нової парадигми сталого розвитку. Ця парадигма зосереджується на можливостях оптимального людського та екологічного добробуту шляхом відновлення зв’язку землі, історії, тіла та розуму.
Ця книжка вселяє надію. Вона поєднує в собі науку та особистий досвід, аналіз і практичні дії, мислення та почуття.
Уривок з книги
