Керолайн прокидається в паризькій лікарні, нічого не пам’ятаючи про своє минуле, і з подивом дізнається, що жила нецікавим життям у просторій квартирі на березі Сени. Пам’ять повільно повертається, але вона не може позбутися відчуття, що їй загрожує небезпека.
В одній із шафок Керолайн знаходить листи жінки зі страшного 1943 року. Їх авторка Селін — молода вдова, яка жила в окупованому нацистами Парижі. У цих листах — історія її непростого життя, сповненого страху смерті, історія вибору, на який колись зважилася Селін за ради порятунку найдорожчої людини у своєму житті.
Усвідомлюючи чужий біль, чи зможе Керолайн відновити власні спогади та зрозуміти, що в неї із Селін спільного більше, ніж вона могла собі уявити…
Уривок з книги
