Найвизначнішим твором українського письменника та поета Юрія Яновського (1902–1954) повоєнного часу є роман «Жива вода», в якому письменник втілив ідею невмирущості нації, що відроджується після воєнної катастрофи.
Це твір про українське село, що пережило страхіття фашистської навали, про перший післявоєнний рік, про відбудову зруйнованого німецькими фашистами народного господарства, про трудовий героїзм жінок.
Події твору також розгортаються в Кривому Розі, Запоріжжі, Києві, на Донбасі і на Нюрнберзькому процесі. Гостро критикований за націоналізм, письменник змушений був переробити роман згідно з принципами соцреалізму й перевидати в слабшому варіанті під назвою «Мир», що зовсім не пішло на користь творові.
Цикл «Київські оповідання», який був відзначений державною нагородою, класик створив уже під кінець свого життя. В ньому він, зокрема, оспівав героїзм людей під час Другої світової війни.
Уривок з книги
