Ігор Козловський

Ігор Козловський народився 16 лютого 1954 року в місті Макіївка на Донеччині. Його батько був родом з Чернігівщини, а мати – з Донецької області. Козловський зізнавався, що родинні розповіді про минуле предків і козацьке коріння згодом зацікавили його дослідити свій родовід. Також у дитинстві його найбільше цікавив світ книжок.

Скільки себе пам'ятаю, в нас удома всі читали. Література стала для мене можливістю зазирнути у віконце інших думок, культур, країн. Мовби приміряєш на себе чужий одяг. Я переписував собі цілі цитати, що стосувалися життя різних народів, складав для себе пазли їхніх життів. Усі ці знання спонукали мене досліджувати далі, копати вглиб, – якось розповідав в інтерв'ю відомий науковець.

Така любов до книг та досліджень у дитинстві переросла у професійну діяльність. Після проходження служби у на кордоні з Іраном Ігор Козловський вступив на історичний факультет у Донецький державний університет. У 1980 році він отримав диплом з відзнакою за спеціальністю "Історик. Викладач історії та суспільствознавства".

На цьому Ігор Козловський не припинив навчання й вступив до аспірантури Інституту історії НАН України. Паралельно він працював у Донецькому обласному виконкомі, а згодом – у Донецькій обласній держадміністрації на різних посадах у справах релігії:
референт; старший референт; головний спеціаліст; начальник обласного відділу у справах релігій.

З 1980-х років Ігор Козловський також почав читати окремі лекції з релігієзнавчих питань у ВНЗ України та США. З 2001 року працював на кафедрі релігієзнавства у Донецькому державному інституті штучного інтелекту, згодом перейшов у Донецький національний технічний університет.

У 2012 році Ігор Козловський захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю "Релігієзнавство" в Інституті філософії імені Г. С. Сковороди НАН України.

Паралельно науковець підтримував рух відродження українського козацтва. Він був засновником однієї з перших козацьких організацій в Україні – Кальміуської паланки Українського козацтва.

За час своєї діяльності Ігор Козловський написав понад 50 наукових книг та понад 200 статей у словниках, енциклопедіях, наукових виданнях. Крім того, він також є автором поетичних збірок та прозових творів.

Ігор Анатолійович Козловський мав багато нагород та відзнак від українських та зарубіжних громадських і релігійних організацій.

За свою миротворчу діяльність нагороджений медаллю Австрійського товариства Альберта Швейцера, Лицарським орденом Королівського братства Св. Феотонія (Португалія), почесною відзнакою Академії будо (бойових мистецтв) Ніппон Сейбукан (Японія).

Був дійсним членом Королівського коледжу дворянства (Португалія), а також почесним громадянином штату Оклахома (США).

Мав III дан з карате-до (Академія будо Ніппон Сейбукан (Японія).

Коли Росія окупувала частину Донецької області, то Ігор Козловський з сімейних причин залишався у Донецьку. Він доглядав паралізованого сина з синдромом Дауна, тому виїхати з окупації було майже неможливо. Попри всю обачність через свою проукраїнську позицію 27 січня 2016 року Ігор Козловський опинився у полоні терористів так званої "Донецької народної республіки".

Про викрадення стало відомо 30 січня 2016 року. Його схопили через день після того, як біля пам'ятника Леніну пролунав вибух. Терористи звинуватили у цьому науковця й заявили, що буцімто він "незаконно зберігає вибухові речовини". Науковець провів у полоні тяжких 700 днів, де пережив тортури, побиття та знущання. При цьому звинувачення постійно змінювалися.

На щастя, 27 грудня 2017 року, через майже 2 роки, під час великого обміну полоненими Ігор Козловський опинився на батьківщині в Україні. Після звільнення він активно виступав за звільнення політв'язнів у Росії та на окупованих територіях Донбасу та Криму.

Ігор Козловський помер у ніч на 6 вересня 2023 року від серцевого нападу.