Юліан Целевич (23 березня 1843, Павелче — 24 грудня 1892, Львів) — український галицький педагог, історик, просвітницький діяч, культурно-громадський подвижник українського духовного відродження другої половини XIX століття. Голова НТШ.
Народився у селі Павелче на Станиславівщині (нині Павлівка, Івано-Франківський район) у сім'ї священника УГКЦ.
Закінчив Львівську духовну семінарію, Львівський університет, де слухав богословські виклади, також лекції відомого історика, згодом професора Віденського університету Генріха Цайсберга.
Протягом 1866—1868 рр. Ю. Целевич студіював у Відні, здобуввши глибокі знання від професорів Ашбаха, Бідінгера, Егера, Сімонія та ін. Під час навчання у Відні Целевич спільно з Анатолем Вахнянином заснував у 1868 р. перше українське студентське товариство Січ.
По закінченні університету (1868) він учителював у німецькій гімназії у Львові, викладав у ц.-к. гімназії м. Станиславова (1871—1875), потім переїхав до Львова, де не тільки працював викладачем української академічної гімназії, а й осягав високі наукові ступені. У 1878 р. став доктором філософії, а за кілька місяців до своєї смерті на шостих загальних зборах Наукового Товариства ім. Шевченка його обрали головою.
Помер 24 грудня 1892 року. Похований на Личаківському цвинтарі.