Мало хто не чув про «американську мрію»: можливість досягти успіху завдяки власній наполегливості, старанності і працьовитості. Хоча у ХХІ столітті про «американську мрію» дедалі частіше говорять у минулому часі, історія Ендрю Карнеґі переносить читача у її «золоту добу».
На сторінках його «Автобіографії» розкривається тривалий і непростий шлях від бідного шотландського емігранта, що був готовий братися за будь-яку низькооплачувану роботу, до металургійного магната та одного з найбагатших людей світу. До кінця життя більшість своїх величезних статків він витратив на філантропію й меценатство. І хоча не всі його прагнення збулися, для наступних поколінь Карнеґі став прикладом відповідального громадянина, якому не байдужа доля суспільства.
«Євангеліє багатства» стало його маніфестом, а водночас і заповітом, що актуальний до сьогодні.
ДЛЯ КОГО ВИДАННЯ
Для найширшого кола читачів, усіх, хто цікавиться біографіями видатних постатей та їхнім шляхом до успіху.
ЧОМУ ЦЯ КНИЖКА
Здобувши славу й багатство, Ендрю Карнеґі присвятив решту життя філантропії. Численні бібліотеки, пенсійні фонди, знаменитий Карнеґі-голл — усе це стало прикладом відповідальності перед суспільством. А «Євангеліє багатства» стало підсумковим маніфестом Карнеґі. Маніфестом, що не втрачає актуальності вже понад сотню років.
ПРО АВТОРА
Ендрю Карнеґі — американський промисловець і меценат. Свої мільйонні статки заробив у сталеливарній промисловості. Філантроп, один із найбагатших людей в американській історії. Вважав, що великі статки потрібно спрямовувати передусім на покращення суспільства.
ЦИТАТИ
Вчинки доброти
Незначна увага або добре слово до простої людини часто приносить неочікувано велику винагороду. Жоден добрий вчинок ніколи не пропадає даремно. Навіть нині я іноді зустрічаю людей, яких не пам’ятаю, але вони згадують про якусь невелику увагу, яку я зміг їм приділити, особливо в той час, коли відповідав у Вашингтоні за державні залізниці та телеграф під час Громадянської війни і міг пропускати людей на залізницю: допоміг батькові дістатися до пораненого чи хворого сина на фронті, дозволив привезти додому його останки або ж зробив якусь подібну послугу. Таким дрібницям я завдячую найприємнішими виразами вдячності й вельми втішними випадками у своєму житті. Й ось чим примітні такі вчинки: вони безкорисливі, а винагорода за них тим приємніша, чим скромнішим є становище людини, якій ти зробив послугу. Добро, вчинене бідному трудівникові, важить у багато разів більше, ніж добро, зроблене мільйонерові, адже той, напевно, колись зможе віддячити за послугу. Які правдиві рядки Вордсворта: «Найкраща частина життя хорошої людини — її маленькі, безіменні, всіма забуті вчинки доброти й любові».
Зосередження уваги
Оскільки я постановив собі продати всі свої частки в усіх зовнішніх компаніях і зосередити свою увагу на наших виробничих підприємствах у Піттсбурзі, я також вирішив не володіти жодною акцією, купленою і проданою на будь-якій фондовій біржі. За винятком незначних сум, які потрапляли до мене різними шляхами, я суворо дотримувався цього правила.
Це правило може бути корисним для кожного підприємця, який займається виробничим бізнесом, і для всіх професіоналів. Воно є надзвичайно важливим, зокрема для власників виробництв. Їхній розум повинен бути спокійним і вільним, якщо вони хочуть мудро вирішувати проблеми, які постійно постають перед ними. Ніщо так добре не спрацьовує в довгостроковій перспективі, як здоровий глузд, а в того, чий розум збурений мінливими флуктуаціями на фондовій біржі, ніякого здорового глузду не залишається. Він зазнає впливу, подібного до сп’яніння. Він бачить те, чого нема, а те, що він бачить, не існує. Він не може судити про відносну вартість і бачити справжню перспективу речей.
Уривок з книги