Павлик — викладач філософії. Він називає себе дрозофілою, мушкою без голосу та без правди. Чоловік споглядає з балкона Голосіївський парк, п’є з кухлика вино, пише колегам некрологи та читає лекції.
Книжки цікавлять Павлика більше, ніж жінки, свобода хвилює більше, ніж самотність.
Загублений у вирі настирливих колег, колишніх коханок і нескінченної пиятики, Павлик пише листи про любов. Отримує відповіді, але в один момент перестає.
Дрозофіла кружляє над томиком Канта, як самотній Павлик — навколо образу загадкової жінки.
Уривок з книги
