«Френкі» від Йохена Гуча та Максима Лео — роман глибокий, легкий, смішний і трагічний… він про те, як вижити навіть в такі моменти, коли смисли втрачено і не залишилось нікого, хто втримав би від стрибка у прірву.
Дивує те, що рятівну інструкцію до виживання для головного героя складає не якийсь психолог з багаторічним стажем, а звичайний кіт Френкі, для якого справжній сенс життя — це корм з соусом, фільми про тварин, гора сміття, з якої видно зірки, і навіть ванна догори дном, та йому цього вдосталь для щастя…
Проте є ще дещо — і про це Френкі розкаже лише своїй людині, близькій та довіреній.
Уривок з книги