Ця книга входить в
Комплект із розумного календаря і збірника самарі «Як спілкуватися з дитиною»
(Ціна комплекту нижче суми ціни кожної з книг окремо)
Ми, батьки, спілкуємося зі своїми дітьми в проміжках між своєю роботою, їхніми школою, спортивними секціями та гуртками. Не завжди все буває легко: трапляються і сварки, і скандали. Тотальний карантин загострив ситуацію. Ми спробували бути поруч із дітьми в замкнутому просторі 24/7.
І відразу одним із нагальних стало запитання: «Як спілкуватися?».
— Як спілкуватися, якщо ми різні і хочемо різного — одночасно?
— Як спілкуватися, якщо ми зайняті, а дітям потрібна нашу увага — просто зараз?
— Як спілкуватися, якщо ми замкнені в чотирьох стінах?
Чи нова ця проблема? Ні. Просто в стресовій ситуації, що склалася, як ніколи важливо було підтримати і зрозуміти дітей, подивитися на обставини збоку і підкоригувати емоційну атмосферу в домі. Але щоб надати дітям таку підтримку, допомоги потребували ми самі. Як у правилах безпеки в літаках: «Спочатку надіньте кисневу маску на себе, потім — на дитину».
Та й без карантину для багатьох сімей питання гармонійного спілкування з дітьми залишається актуальним.
Цей збірник — своєрідна киснева маска для батьків. Тут зібрані самарі книжок, які допоможуть думаючим мамам і татам успішно впоратися зі своєю роллю, дадуть інструменти і додадуть упевненості.
Вчіться краще розумітися одне з одним і ставайте ближчими. Проводьте час разом усією сім’єю із задоволенням.
До збірки «Як спілкуватися з дитиною» увійшли дванадцять самарі світових бестселерів. А саме:
1. «Як любити дитину» Януша Корчака.
2. «Таємна опора. Емоційний зв'язок у житті дитини» Людмили Петрановської.
3. «Як по-справжньому любити дітей» Росса Кемпбелла.
4. «Спілкуватися з дитиною. Як?» Юлії Гіппенрейтер.
5. «Як виховати емоційно здорових дітей» Джеральда Ньюмарка.
6. «Не гарчіть на собаку: нове мистецтво навчання» Карен Прайор.
7. «Правила батьківства» Річарда Темплара.
8. «Коли ваша дитина зводить вас з розуму» Еди Ле Шан.
9. «Як говорити, щоб діти нас слухали. Як слухати, щоб діти з нами говорили» Адель Фабер і Елейн Мазліш.
10. «Дисципліна без драм» Деніела Сігела і Тіни Пейн-Брайсон.
11. «Якщо з дитиною складно» Людмили Петрановської.
12. «Батьки в шоці. Новий погляд на виховання» По Бронсона і Ешлі Меррімена.
Візьміть на озброєння знання, які допоможуть вам уникнути помилок у вихованні, а дитині — вирости щасливою й успішною.
ЦИТАТИ З КНИГИ
Будьте тилом
Любляча атмосфера в будинку — те, без чого неможливий повноцінний розвиток дитини. Щиро любити і дисциплінувати малюка можна тільки тоді, коли в будинку панує злагода, коли батьки ніжно ставляться одне до одного, мають схожі цілі й моральні орієнтири та щиро люблять дітей. В обстановці нещирості й нервозності спроби прищепити дитині дисципліну марні.
Враховуйте особливості віку
Підліток схожий на трирічного малюка: ті ж примхи й істерики, вибухи гніву, негативізм, заперечення всього без розбору, те ж наполегливе «Я сам!» та інші збіги. Різниця в тому, що малюк досліджує світ речей і простору, а підліток — світ відносин і почуттів. При цьому трирічна дитина може в скрутну хвилину залізти до батьків на ручки, а підліток так уже не вчинить.
Аналізуйте причини примх
Практично завжди непослух трапляється, коли дитина не вважає вашу поведінку поведінкою захисту і турботи.
Любіть і дбайте
Якщо все добре, любов до батьків починає переливатися через край — дитина хоче піклуватися про інших. Вона просить народити їй братика або сестричку, завести кошеня чи хоча б хом’ячка. До шести років вона може помітити вашу потребу і принести капці, пожаліти, якщо вдарилися, не шуміти, якщо втомилися.
Спостерігайте
З моменту народження мати мусить невідступно спостерігати за дитиною, не передоручаючи її капризи няням, а здоров’я — лікарям. У такому разі вона навчиться розуміти малюка, бачити його особливі потреби і першою помітить ознаки хвороби, що розвивається. Грудне вигодовування сприяє такому індивідуальному розумінню.
Сюсюкайте з малюками
В експерименті «нерухоме обличчя» мами немовлят по команді психолога припиняли розмову зі своїми дітьми і тримали обличчя непроникно-нерухомими. Експеримент жодного разу не вдалося продовжити довше двох хвилин, тому що реакція дитини швидко переходила в паніку з гучним плачем. Малюки жити не можуть без сюсюкання.
Поважайте дитину
Поважати дитину — значить поважати її право бути самою собою, не ідеалом і не калькою з сусіда. Не судити гамузом. Не обмежувати свободу. Не говорити «моя дитина». Навіть в утробі матері малюк не належить їй. Він — частка вічності.
Не драматизуйте
Одна з причин, через які діти перестають вірити в батьківські поради — схильність дорослих драматизувати. «Захворієш», «скрутиш в’язи», «виженуть зі школи» — наслідки настають не відразу, не завжди, не у всій повноті, а дитина перестає довіряти. Краще вказувати на неминучу, а не крайню гіпотетичну небезпеку.
Сторінки з книги
