Мінлива хмарність з проясненнями

Зміст Мінлива хмарність з проясненнями

Від авторки
 
ДРУГА ЛІНІЯ
«Ракети ковзають моєю шкірою...»
«Щоповні опівночі зрушують
скресані жорна...»
Месенджер
Лоботомія
«просто слова не поновлюються...»
«Пів повні чи напівмолодики...»
«смажу стейки...»
«Заїхав на хвилю випрати шмот
по ходу...»
«Чому знову ми? Чому завжди—ми?..» 
«Хлопчик не вижив...»
«театр воєнних дій у вільному місті...»
Кацапи
«На п'ятьох основних напрямках—
мої воїни...»
«Двадцять четверте число
на циферблаті раз...»
Щойно бачила в небі
лелек—повертається...»
«Морок, вогкий мороз, сирени
повітряної тривоги...»
«цей чоловік може зловити
залізну жарину...»
«на світанні в їхніх серцях
здіймається вітер...»
«коли тобі спала полуда з очей...»
«усі ці перебіги температурні...»
«чуєш, мов їжаки до твоєї долоні...»
«чутно було тільки шум
власної крові...»
Мертвим коханців не треба
«на зупинці тролейбуса те,
що ніколи твоїм...»
«звісно, нічого не буде...»
«метелики помирають закоханими...»
«літо...»
«коли вщухає вітер...»
«цінуй одну дорогоцінну краплю...»
«пройти по струнах безшелесно...»
«павутиння далекої ніжності...»
«гола...»
«вітер тасує моторошні сновидіння...»
«на краю осені холоне кава...»
«витягни голку...»
«ти єдина...»
«пес тішиться сонцю...»
«річка уздовж себе — це береги і мости...» 
«єдине, що не потребує зусиль...»
«не брати ром — тільки віскарь...»
«ти віриш: зима не повернеться...»
«всі води вода, а тиск від туманів
що замість...»
«істоті взимку загубитися — раз ступити
у сніг...»
«раптом посеред хати стоїть труна...»
«це коли мандрівні павучки
пролітають...»
«печаль всихає на сонці...»
«срібло, спиж, спокій...»
«із двох часових поясів...»
«така розверзлася іскриста і німа...»
«світ намалює тобі ожеледицю
до криниці...»
«осіннім транзитом хмар цих
зі скловати і попелу...»
«не діли на сезони простір блаженства...» 
«моя найкраща подруга...»
«ранок — це не найкращий час
для закоханих...»
«торкайся обличчя, мовчи, тихий сніже...» 
«з кожним ударом спалахує й гасне...»
«морелі...»
«вітри прийшли...»
«якщо вночі стати серед дерев
і заплющити очі...»
«не лишатиму більше слідів...»
«ми—двері...»
«подушечки лап котячих...»
«якось останнім часом залипаю довго...»
«кажуть, на переправі коней не міняють...» 
«осіння оса в пиві на денці пляшки...»
«щоразу рвеш по живому...»
«відчай зі споду це ніжність
зимового міста...»
«дивні кояться речі...»
«намисто з місячного каменя...»
«Над льодами віхола іскрами
з білої ватри на вітрі...»
«Все розчиняється
в глибоководній тиші...»
«Візьми папір і те,
що залишає слід...»
«Так легко згадати усе, що минуло...»
«Хлопчики люблять морозиво...»
«Такий непояснюваний
невситимий біль...»
«з ентропією боротьба триває...»
«і розкришуються, розпорошуються...»
«так віддаляється від моря ґалеон...»
«вечірнє світло завжди таке сумне...»
«Кличеш — шарпаєш вудку...»
«Мої зоряні пси, пси дощу
і снігу, собаки печалі...»
«Це ніби як дух чи янгол...»
 
ПЕРША ЛІНІЯ
«Коли ти приходиш у цей світ,
важливо, хто тебе...»
«нічого таємного нічого чарівного
нічого дивного...»
«малію...»
«уночі мочив дощ нічниць...»
«мене так мало...»
«одна стопа твоя тут вгрузає
в деснянський пісок...»   
«коли прокидаєшся — поцілуй...»
«пам’ять—уроборос...»
«гроза на лезі межі літа...»
«нині як і завжди усе навскоси...»
«тут лютий холод люта спека...»
«не говорю про...»
«я знаю чоловіка, який
фотографує спадень...»
«хто витоптує твої сни,
мов свавільний хижак...»
«молодик третього дня...»
«не прагнув, та й не знав небес...»
«не діли на сезони простір блаженства...» 
«тепла твого тепло в тепла осерді...»
«їхати з міста, як серпень за обрій...»
«коли вуличні пси ставлять тобі
діагнози й дивні...»
«Чого нам з тобою найменше
хотілося б у цьому...»
«коли ці строкаті картинки згортатимуть
крила...»
«Світ викидає дедалі більше речей...»
«Знаєш, у нас тут весна, відлига...»
«води крізь нас поміж нас
поза нами і з нас...»
«Багряне листя в нічному тумані —
це просто...»
«Якнайшвидше...»
«Вересень в серці — серпневий
коньяк на денці...»
«і небо линяє, ластівками
стерте зі споду...»
«висіє віхола наприкінці...»
«ті сирі, щойно зрізані соняхи,
пам’ятаєш запах?..»
«спочатку ти прошиваєш
безладно простір...»
«кров...»
«марно гинули друзі...»
«коли ти більше не можеш
вдихнути...»
«Колись, не говорив він, ти все
почуєш і зрозумієш...»
«і тоді...» 
«І всі такі ніжні — чому вони йдуть?..»
«уві сні жінка знаходить меч...»
«вирви вирви із себе вирву...»
«які дивні світи в цьому світі...»
«А ще він сказав, що хотів лиш...»
«і раптом стане під ногами брук
на штиль...»
«неможливо нестерпно люто
байдужо п’яно...» 
«мовчи кохай не думай воюй
засинай прокидайся...»
«доки Повня спливає
в Молодика обійми...»
«перед тим, як ти не загинеш...»
«я...»
«навіть коли вже не вересень і ти...»
Війна і море
«У тисяча триста двадцятому році...»
«Посеред червня у зеніті спеки...»
«Чоловік мав обличчя, мов шрам
краси на уродстві...»
«навіть якщо ти солдат і не можеш
піти — ти...»
«Цього тижня грози ідуть, як
на марші важка...»
«Хлопчики гинуть — о боже! —
хлопчики гинуть...»
«Ці землі бачили, ці води знали...»
«П'ята ранку—це в Києві
зачарований час...»
«Вона макіяж малює...»
Вітер в метро
Станція метро «Гідропарк»
Станція метро «Почайна»
Станції метро «Виставковий центр» —
«Либідська» — «Олімпійська»
«і лютий — ось...»
«Крізь подерті піратські вітрила...»
«Як рятуватись від болю? Ніяк...»
«Якби війна точилася лиш там...»
«Я чекаю — не вмію, а вчуся...»
«Виходили з себе трави за обрій...»
«щоранку прокидатися від ваги
твого тіла...»
«Гаряче місто — без тебе...»
«це болить...»
«вони...»
 
НУЛЬ
Підслухані молитви —
«Кожен з нас переконаний,
що розмовляє...»
Коли на ліжко тобі покладуть
шаблю і жінку
«тихий ніжний лагідний сіється дощ...»
«вивільга жовта мов туга у липні...»
«циганський день...»
«з найтоншої вовни, зотлілих ниток...»
«Якщо воїна не тримає земля...»
«вони просто виходили кожен
зі свого оточення...»
його ідеальне тіло гниє або гнитиме
в травах...»
«вийдеш босоніж на ґанок до вітру
проти світання...»
«їм горлом хлине Керч і Сімеїз...»
«Той, хто звільняв міста від ворога,
не звільнить...»
«не просиш, ніколи нічого не просиш...»
«Жити, ніби колись уже був і жив...»
«розтуманилось ще до сонця...»
«чоловік може впіймати кулю
або уламок...»
«Доки спить чоловік твій...»
«стільки хмар чудернацьких, квасної
калини...»
«Зникає сенс, якого не було...»
«а потім вони зникають з твоїх радарів...» 
«з тобою пила би у Великій залі три
по три...»
«ну! взяла й повісилась...»
«Якщо можеш сказати: «Повертайся,
ніби нічого...»
«присмак...»'
«бузинового цвіту...»
«надходить сум і йде...»
«навіть уже не згадати, навіщо...»
«і він її нарешті відпустив...»
«твоя попеляста кобила...»
«я забувала так, немов усе життя...»
«Що ці жінки, між століттями досі живі, собі...»
«сережку...»
«раптом насниться усе це дитяче,
злежане...»
«чорт відьму крутить...»
«це коли мандрівні павучки
пролітають повз тебе...»
«Виживуть всі: і ліниві, і ніжні...» 
«стосунки у нас з тобою цирозні...»
«не чіпай зброї моєї, жінко!..»
«Він так себе кохав, що відблиск цей...» 
«трохи серця в замерзлій воді...»
«я пам’ятаю як забула...»
«ніч ця, прошита собачим виттям...»
«він йде, мовчить і мовить уві сні...»
«вовк навесні під розталим снігом раптом внюхує...»
«Майже Індія, дихаєш інгаляціями...» 
«ти бачиш який туман мовби
мокра скловата...»
«Є річка, в яку увійти можна двічі...» 
«Краса — це біль — миттєвий
і нестерпний...»
«І почнеться весна не з крокусів...»
«Я не мовчатиму, допоки я жива...»
«І просто баськи сонячні й літо...»
«Не піти за тобою босоніж по снігу,
бо то ще не...»
«Як дихати, коли ти риба на землі?..»
«Туга несамовита, вовча...»
«—Пробач мені, милий, все недолуге...» 
«знавісніло лупляться нетлі
об голе шкло...»
«не втомлюся...»
«клич її так щоб вона зрозуміла...»
«наберу в поділ трохи липи...»
«Такими днями писати б листи на папері...»
«Якщо ти помреш, я збиратиму дрова...»
«її такі сильні й ніжні руки...»
«найбільше в цьому житті
я не хотіла би...»
«а ще позаминулих жовтнів
тебе не було...»
«київська тиша сірий шум субота
зникомого літа...»
«і нині у цих сутінкових драґлях...»
«коли пес у кімнаті на ліжку спить...»
«я захочу — і полечу...»
«у неї ніхто на війні не загинув
і навіть іще...»
«я стільки вбила риби...»
«осіннє літо ніжності за край...»
«Напросився в літо, сам був,
як літо, гарячим...»
«і ще ти трапляєшся...»
«і вона витягає з-за вуха шпильку
або олівця...»
«до речі, чері...»
«а та спадиста зірка від дощу...»
«Чого тобі, кітко, бракує в житті...»
«час випускати круків...»
«Коли ти більше не зможеш вдихнути...» 
«Чуєш, сьогодні я ворожитиму на дощах...» 
«Привіт, гарна у тебе сукня,
і погляд такий...»
«останні метри баюри останні
хвилини морозу...» 
«Бути другом — в цьому
стільки фізіології...»
«Вона переходила місто бруком убрід...» 
«Зупинитися — це...»
Калі
«Уві сні блукаю мімічними
зморшками твого лиця...»
«нічого не сталося, милий...»
«каже мені не сходи з розуму...»
«приходить Мара і запитує, хто ти...»
«сміх лункий ненапружні розмови
а відбиваються...»
«Дивись, каже вона, розмотуючи
брудні бинти...»
«невпинний тихий плин...»