Втрата коріння – трагедія кількох поколінь українців. На жаль, це відбувалося не лише з тими, хто був віднесений вітрами долі за межі України. І на рідній землі зросійщення та спотворення історії перетворювало людину у «гомо совєтікуса». А ще був ниций страх як наслідок репресій і голодомору. Саме через нього батьки іноді приховували від дітей родинні історії. Так було і в сімʼї авторки книги.
Однак підступний напад росії сприяв не лише зростанню національної свідомості, а й пошуку родового коріння. Війна змусила Ольгу Донеччанку, як і багатьох українців, замислитися над питанням: «Чому так сталося з нами?» Цією книгою авторка намагається дати на нього відповідь. Зі скупих фактів і нечисленних розповідей вона складала пазл життя сім’ї Казбанів. Її історії – трагічні й кумедні, а часом навіть містичні – відбивають період, коли тоталітаризм сплюндровував нашу ідентичність.
Авторка спонукає всіх нас через повернення памʼяті роду повернути самих себе.
Уривок з книги
