Близнючки Келла і Браяр все життя ховалися від могутньої чаклунки, яка зруйнувала їхнє королівство, і від людей, які не знають, що вони вовки. Кожна сестра має свою мету: Браяр — вийти заміж за принца союзної зграї і врятувати Золотий двір, а Келла — залишатися таємницею, тінню своєї сестри і запасним планом. Ніхто, окрім принца Грея — друга дитинства і нареченого Браяр, не знає, ким насправді є Келла. І лише в ту мить, коли сестри вперше виходять із укриття, зла чаклунка повертається з новим сонним прокляттям для останньої спадкоємиці Золотого двору.
Келла, змушена рятувати сестру, королівство і власну спадщину, вирушає на зустріч випробуванням, відкриваючи для себе світ, про існування якого вона навіть не підозрювала. І там, поза межами жорстокого вовчого світу, вона вперше запитує себе: ким би вона могла стати, якби наважилася на це?
До уваги: твір містить сцени смерті, втрати, жорстокості, трансфобії, місгендерингу, а також відверті сексуальні сцени, що можуть завдати дискомфорту чутливим читачам.
Чому варто прочитати книжку
Перша частина романтичної трилогії «Золотий двір» про перевертнів, сповнена пригод, кохання, пошуків власної ідентичності і самопізнання.
Пригоди молодого спадкоємця, який виходить з укриття, щоб врятувати свою сестру від зловмисної, могутньої чаклунки та її небезпечного сонного прокляття від авторки бестселера The High Mountain Court.
Темна фентезійна пригода, що веде безстрашних читачів крізь підступні вовчі королівства, наповнені монстрами, до глибин власного серця.
Про авторку:
К. Малфорд (A. K. Mulford) — небінарна особа, яка пише в жанрі фентезі і створює історії, що переносять читачів у нові світи. Вона/вони проміняли роботу у сфері біології і реабілітації мавп на написання романів, що стають світовими бестселерами.
Цитати:
Собою справжньою? Це нічого не значило. Браяр у нас — «Багряна принцеса» з рубіново-червоним волоссям і видовженим струнким тілом. Богиня-місяць створила її ідеальною для королівського життя. А я... Я в усьому була її протилежністю, іншою стороною тієї ж монетки.
Я окинула поглядом віддзеркалення: коричневі кучері, зелені очі, шкіра, трошки темніша за ніжно-рожеву шкіру Браяр та кинджал, що висів на широких стегнах. Тихий голос у голові прошепотів: «Добре, але цього недостатньо». Та як мені хоч раз відчути, що цього достатньо, коли Браяр — втілена довершеність? Я старалася шукати власний шлях, але не знала як, бо жила в її тіні. Іноді, що б я не робила, все здавалося мені не зовсім правильним. Тож я відштовхувала це почуття і натомість зосередилася на тренуваннях. Все життя я тренувалася битися з усіма ворогами, яких лише могла вигадати та вичарувати Веллія. Маятник у голові зітнувся в іншу сторону: «Я добре навчена. Я готова», — всоте запевнила я себе. Просто треба поводитися так, ніби я в це вірю.
Боги, не знаю, як люди дають раду всьому, що відчувають всередині.
— Чого б ти не хотіла від життя, Келло, сподіваюся, тобі вистачить впертості добитися свого.
— А якщо я не знаю, чого хочу? — я дивилася на неї, так міцно стиснувши губи, що вони, мабуть, побіліли.
— Тоді я молитимуся, щоб тобі вистачило сміливості зазирнути глибше в себе, — світло-сірі очі роздивлялися моє обличчя. — Це складніше, ніж розмахувати мечами.
— Ти б врятувала нас усіх, якби могла, Кел, — Браяр зі сміхом витерла з-під ока сльозу. — Ти горда, вперта і цілеспрямована.
— Якби я була чоловіком, ти б хвалила мене за це.
Була я, якою я навчилася бути, яку показувала світу: тінь, воїн, та, ким, як мені здавалося, я мушу бути. Я знаю, як ця я одягалася і що носила, не тому, що любила це, а тому, що їй логічно було так одягатися, бо такою я її вигадала...
Але була й інша я, вільніша, живіша, і вона поступово займала все більше місця в моїй голові. І ця інша я починала кричати, перекрикуючи ту, ким я мала бути.
Уривок з книги
