Жив-був Вільям Шекспір. І якось літньої ночі наснився йому дивний сон. Пан Шекспір, як відомо, був драматургом, тож і цей сон перетворив на феєричну комедію, присмачивши античну міфологію англійським фольклором.
Віддав дві пари закоханих на поталу ельфам з богами, і ця мішана міфічна братія взялася керувати їхніми долями. Проте одна річ дивитися виставу, а зовсім інша – читати надруковану п’єсу. Не всі сприймають. Саме для них і стараються письменники, переказуючи класичні драматургічні твори.
У переказі Дзвінки Федорців шекспірівські герої від надміру емоцій непомітно для себе легко переходять з прози на вірші. Звісно, ця неймовірна історія, як і всі комедії, має щасливий кінець.
Уривок з книги
