Тимчасово невстановлені дихають в унісон з живими. Вони проникають у сни і говорять про їх (снів) відсутність.
Вони говорять про війну, вдихають порох териконів, шахт та доріг Донбасу.
Вони існують на рівні відчуттів, кошмарів та химер, які оживають в голові, як Авдіївський коксохім — Дракон.
Вони проникають в свідомість, пускають коріння, живуть окремо — не дають вільно дихати, не дають забути.
Збірка віршів та оповідань Валерія Пузіка «Тимчасово невстановлені» — це про солдат, які вже не повернуться додому; це про солдат, які повернулися, але з дірами в серцях та легенях; про тих хто застряг між двох світів десь на середині шляху до Вальгалли. Це про живих і ненароджених, про тимчасово невстановлених, про симптоми, ПТСР і патології.
Уривок з книги
