Україні судився нелегкий шлях в усі часи та епохи. ХХ століття не стало винятком, навпаки – це був, здається, найважчий період для українців. Євген Буцик на сторінках свого нового роману “Ціна рабства. Повернення” щиро й відверто розповідає про долю своєї родини.
Піднімаючи такі важливі для кожного питання, як пошук себе, визначення своєї національної ідентичності, повернення до витоків. Автор, виріс на Далекому Сході, і Приамур’ї, повертається на Батьківщину своїх прадідів, і Київ, аби побудувати тут майбутнє. Проте зміни очікують не лише його – СРСР доживає останні десятиліття, висмоктуючи із союзних республік залишки соків. на зламі епох доля випробовує і молодого хлопця, знову закидаючи його далеко від рідної землі.
Чужа країна, служба в радянській армії, перевірка на людяність та гідність, і, як фінальний й особливо емоційний акорд – трагедія на Чорнобильській АЕС і боротьба із “мирним” атомом у лавах ліквідаторів. Інколи дорога до найдорожчого надто терниста і полягає крізь сторіччя й тисячі кілометрів.
Головне у круговерті життя – відчути, де твоє коріння, зберегти це знання і передати дітям, щоб їм ніколи не довелося заплатити за страшну “ціну рабства”.
Уривок з книги
