Усе своє ношу з собою

Листопад 1975 року. Маленька дівчинка на ім’я Міранда Ларкін повертається додому зі школи й не знаходить мами. Речі Джейн там, де завжди, навіть гаманець на звичному місці в передпокої. У будинку немає слідів боротьби й ознак вторгнення.

Перший і єдиний підозрюваний — чоловік Джейн, адвокат із кримінальних справ Ден Ларкін. Блискучий професіонал, він добре знає, як пошити в дурні поліцію. Доказів, які б пов’язували його зі злочином, немає, тож справа так і залишається нерозкритою, про неї забувають…

До тієї миті, коли за вісімнадцять років знаходять останки Джейн Ларкін. Розслідування відновлюється, а Міранді і її братам Алексу й Джеффу потрібно визначитися, на чиєму вони боці й чи вірять у те, що їхній батько (не)винний у вбивстві.

Уривок з книги