Для українців ім’я Григорія Сковороди стало символом мудрості, а його творчість — одним великим духовним посланням, з якого видобувають перли афоризмів.
У цих стилістичних шедеврах завжди більше значення, ніж мовлено, вони — дієвий засіб у боротьбі з одноманітністю і сірістю людської думки. Сковорода зміг повідати про вічні питання — істину та справедливість, щастя і нещастя, життя і смерть, швидкоплинний час, світ і тьму, внутрішній світ людини і її тіло таке, що не сказали інші, навчав жити так, як не навчали інші, а найголовніше — сам жив, як учив. Про афоризми він сказав, що це «справді життєва мудрість і сіль літератури».
Уривок з книги
