Повість «Хор Ярузельського» про диваків, без яких наш світ став би одноманітним, нудним і безбарвним. Ці дивовижні люди вміють по-справжньому любити і творити з любов’ю до мистецтва, віднаходити гармонію в музиці й у собі. Ця історія про пошуки «своєї» людини, про вірність і відданість, про, здавалося б, нездоланні перешкоди на шляху і несподівані рішення. Ну, і врешті, про традиції хорового співу та їхні доволі очікувані наслідки.
Історія Кульгавого розпочинається навесні 2013-го року зустріччю колишніх однокурсників. Відтоді, як вони бачилися востаннє, минуло більше двох десятків років, які змінили їхні погляди, бажання та пріоритети. Чоловіків об’єднує не стільки спільне минуле з теплими спогадами, зізнаннями та «скелетами у шафах», а однаковий емоційний стан через глобальні зрушення, що зворохобили тоді усю країну. Хто із головних героїв здатний віднайти правильний, хоч і не надто безпечний шлях?
Пронизлива історія «Колишні» не вигадка. Це спогади польського пекаря Роберта Новака, розказана у харківському бомбосховищі. Він згадає юнацьку любов і любов зрілу, поміркує про «одноразових людей»; про те, що все життя може поміститися в кількох коротких реченнях, і розкаже, як поляк пізньої осені 2022 року приїхав в Харків, щоб розшукати в прифронтовому місті своє колишнє кохання.
Уривок з книги
