Як для риби вода і для птаха повітря, так для Мишаська — мрії. Адже без мрій не було б ані Мишаська, ані цієї книжки.
Чутки про Мишаськову мрійницьку науку непомітно розлетілися околицями, наче кульбабчині парашутики-пролетисвіти. Спершу новину рознесла подвір’ям дворова мишва.
Невдовзі її підслухали комахи і птахи, а тоді вже лісовим-польовим інтернетом звістка про мрійливого мишика дісталася усіх, хто має вуха.
