Ця книжка про те, як завойовувати серця, розповідаючи історії, як легко спілкуватися з ким завгодно, і як стати душею компанії. У ній детально пояснені поширені помилки і ретельно проаналізовані найуспішніші лайфхаки, а ще покроково розписані ефективні технології і практичні поради, які допоможуть вашій дитині завжди перебувати в центрі уваги!
ПРО КНИГУ
Одного дня таке трапляється з усіма: людина починає про щось розповідати, а її не слухають. Жахливе відчуття. Хочеться закричати: «Агов, чи ви не чуєте? Я з вами розмовляю!» Чи, навпаки, замовкнути й більше не вимовляти ані слова. Та ні першого, ні другого способу не визнаєш удалим. Книжка «Сторітелінг. Як здобути популярність і легко знаходити друзів» пропонує третій спосіб — навчитися розповідати історії. Так, щоб слухачі не змогли відірватися.
Ця книжка допоможе вашій дитині:
— Легко спілкуватися з будь-якими людьми.
— Знаходити нових друзів.
— Набути популярності у своїй компанії.
— Знаходити вдалий час та тематику для оповідок.
— Помічати звичайні речі із повсякденного життя, які можуть стати предметами історій.
— Захоплювати увагу слухачів з першого до останнього слова.
У цьому виданні викристано:
— ефективні технології;
— практичні поради;
— найуспішніші практики;
— практичні завдання після кожного розділу.
Ваша дитина також довідається:
— Чому люди люблять історії й оповідки?
— Як придумувати історії?
— Як розповідати про себе, а як про інших, щоб нікого не образити?
— Як навчитися розказувати цікаво?
— Що робити, якщо боїшся висловлюватися у новій компанії?
Навик оповідача часто ставатиме дитині у пригоді упродовж усього життя.
ПРО АВТОРІВ
Ніна Звєрева — відома журналістка, кандидатка філологічних наук, бізнес-тренерка, засновниця приватної школи телебачення, викладачка школи управління «Сколково».
Двічі удостоїлася премії ТЕФІ як ведуча і продюсер телевізійних програм.
Ніна Віталіївна — авторка понад десяти книжок, присвячених риториці, ефективній комунікації, створенню успішної сім'ї та вихованню дітей.
У співавторстві зі Світланою Іконниковою випустила серію книжок для підлітків.
Світлана Іконникова — письменниця, блогерка, тренерка з письмової комунікації, запрошена викладачка Вищої школи економіки та школи телебачення «Практика».
Світлана з дев’ятнадцяти років працювала журналісткою, оглядачем, шеф-редакторкою в газетах і журналах. Каже, що письмова мова — її рідна, а усна — добре вивчена іноземна.
Авторка семи книжок, серед яких у співавторстві з Ніною Звєревою три книжки для підлітків.
ЦИТАТИ З КНИГИ
Усе починається з голосу
Як не дивно (хоча що ж тут дивного?), все починається з голосу. Якщо ти звик розмовляти тихо й не збираєшся напружувати свої зв’язки, то люди тебе просто не почують. Точніше, вони почують: ти про щось розповідаєш, але їм доведеться напружувати слух, щоби зрозуміти твої слова. Чи робитимуть вони це?
Вправи для дикції
Навіть досвідчені диктори телебачення й радіо перед ефіром завжди роблять артикуляційну гімнастику: вимовляють спеціальні прислів’я і приказки, позіхають (це чудова вправа для мовної розминки), гримасують, складають губи рурочкою й водять ними у цьому стані ліворуч-праворуч.
Змінюй інтонацію
Інтонація не буває правильною й неправильною. Точніше так: будь-яка інтонація стає неправильною, якщо ти її не змінюєш. Треба розповідати то швидко, то повільно. То голосно, то тихо...
Очі — дзеркало душі
Оповідач, який дивиться в підлогу чи у стелю, втрачає слухачів. Люди відчувають: це оповідання не для них. І... йдуть. Часом у свої думки, часом — до іншого оповідача.
Кульмінація
Якби можна було виміряти інтенсивність усіх емоцій, які відчувають люди, коли слухають історії, то найсильніші емоції були б якраз на кульмінації. А фінал — це як видих після неї.
Історії без слів
Заґуґлити «фільми з Чарлі Чапліном». Цей геніальний актор і режисер знімав своє кіно у 20-30-ті роки ХХ століття, коли фільми йшли без звуку. Глядачі бачили тільки чорно-біле зображення й чули музику — в кінотеатрі її грав на піаніно спеціально найнятий музикант.
Це ж про мене!
Будь-яку оповідку можна назвати вдалою, якщо слухач говорить наприкінці: «Ой, а зі мною теж таке було!» На додачу будь-яка добряча оповідка примушує слухачів думати і переживати шквал емоцій.
Кому не підходить ця книжка
Чесно, ми знаємо людей, які за все життя не розповіли нічогісінько. І нічого, вони живуть, і їх усі люблять. Щоправда, ці люди — немовлята.
Уривок з книги