Страх, що технології залишать людей без роботи дуже давній. Та жоден із етапів прогресу поки не спричинив цього. Машини перебрали на себе частину завдань, однак постійно зявлялися нові ніші, а людям залишалися найбільш складні й інтелектуальні задачі. Однак що станеться коли, штучний інтелект глибше проникне в наше життя? Адже тепер технології захоплюють одну з ключових сфер людської діяльності - прийняття рішень.
Автори цієї книги переконують: не варто бути песимістом. Зрештою, тільки люди можуть надихати інших людей, здатні проявляти чуйність, наповнювати справи пристрастю, настроєм та веселощами.
ДЛЯ КОГО ЦЕ ВИДАННЯ
Для найширшого кола читачів, усіх, хто цікавиться майбутнім, розвитком сучасних технологій та їхнім впливом на наше життя.
ЧОМУ ЦЯ КНИЖКА
У цій книзі ви знайдете комплексний погляд на те, як спрямувати розвиток технологій на користь людству, яких зусиль для цього потрібно докласти і чому це таки варто зробити.
ПРО АВТОРІВ
Томас Дейвенпорт — почесний професор з інформаційних технологій та менеджменту Бебсонського коледжу, співзасновник Міжнародного інституту аналізу, радник компанії Deloitte Analytics, член ініціативної групи з дослідження цифрової економіки Массачусетського технологічного інституту.
Джулія Кірбі — старша редакторка Harvard University Press та дописувачка Harvard Business Review.
ВІДГУКИ
Описаний авторами світ викликає занепокоєння, але це світ, який ми всі вже потроху впізнаємо і, найімовірніше, побачимо на власні очі.
Wall Street Journal
Розумні машини змінять нашу роботу та наше життя. Однак що швидше ми навчимося взаємодоповнювати одне одного, то успішнішою буде наша економічна система.
Маной Саксена, інвестор у сфері штучного інтелекту
ЦИТАТИ
Про загрозу робочим місцям
Найпереконливішим доказом того, що автоматизація становитиме дедалі відчутнішу загрозу для вашого робочого місця, є існування певної комп’ютеризованої системи, що вже виконує (вповні або частково) основну функцію вашої роботи.
Про конкуренцію з машинами
Якщо ми справді сподіваємося зберегти значну частину робочих місць для людей, то, можливо, замість тішити себе не надто переконливими припущеннями, варто переосмислити суть конкуренції. Що як у пошуках місця людини на майбутньому ринку праці ми зробимо наголос на тих рисах, які не імітують комп’ютери і які ми не станемо програмувати в системах автоматизації, навіть якби й могли?
Уривок з книги
