Роман переносить нас до центру Каїра в період з 70-х років до кінця ХХ століття. Оповідач на ім’я Саїд зростає у теслярській родині, з дитинства намагаючись долучитися до батькового ремесла. Попри суворе чоловіче оточення, його особистість формують жінки, що супроводжують героя на кожному етапі життя.
Двадцять глав – двадцять жінок, з якими його пов’язує любов, дружба, кохання, обов’язок. Відкриває цю галерею жіночих портретів Рухейя – материна подружка, яка огортає його своєю емоційністю з самого дитинства, причому огортає в прямому сенсі, бо, як чудова кравчиня, шиє йому одяг і сумку для школи. Сувора мати, потім красуня сусідка, шкільні та університетські подружки... Саме вони створили його чоловічу ідентичність, саме жінки стоять у витоків його страхів, любощів, захоплень, непорозумінь. Він закохується, розчаровується, приймає гру у вічну «френдзону», компенсує свої розчарування у коханні за гроші.
Що ж таке любов? Як зрозуміти жінок? А може, варто закинути пошуки кохання і піти відпрацьованим століттями шляхом, одружившись за вказівкою родини?.. Наче пазл, виокремлені миті життя складаються разом і вимальовують портрет героя – дуже чуттєвого чоловіка, прив’язаного до своїх коренів, до свого кварталу біля мечеті Ібн Тулуна і водночас відкритого всьому світові.
Уривок з книги
