Оксана Стефанівна Забужко — українська письменниця, поетеса, публіцистка, філософиня та активна громадська діячка.
Народилася Оксана Забужко 19 вересня 1960 року у Луцьку. Сім'я належала до покоління шістдесятників та славилася своїми історичними традиціями. А сама авторка вже з дитинства зростала і розвивалася в інтелектуально-естетичній атмосфері. У семирічному віці через репресії проти української інтелігенції разом із батьками переїжджає до Києва. У столиці живе й досі.
Літературний шлях Оксана Забужко розпочала з віршів. Вже змалку вона складала невеликі вірші, які записував і зберігав її батько. А справжній дебют у періодиці відбувся, коли Оксані було лише 9 років. Однак надрукований збірник поезій світ так і не побачив. Вона була знята з друку знову ж таки через репресії.
Оксана Забужко у своїх творах звертається до тем національної ідентичності, історичної пам'яті та гендеру. Не чужа для письменниці тема української культури та культури загалом. У 90-х роках навіть викладала україністику у трьох університетах США: Пенсільванському, Пітсбурзькому та Гарварді.
Книги Оксани Забужко відомі не лише в Україні, а й за її межами. Переклади її творів виходили у багатьох країнах: Болгарії, США, Франції, Ірані, Швеції та інших. Загалом її книги перекладалися більш ніж 20 мовами. Також Оксана Забужко є автором “Польових досліджень українського сексу” – сучасного українського твору, який вважається найперекладнішим. Багато творів письменниці стали мотивами до театральних постановок, лягли в основу сценаріїв до фільмів, а поезія – поставлена на музику.
